Бути вихователем — справжнє мистецтво, обране за покликом серця. Працівники дошкілля засівають у маленьких серцях зерна мрій, мудрості, доброти та любові. Вони роблять кожен день у дитячому садочку для малят цікавим та пізнавальним. Тож, про те яким має бути сучасний вихователь, як модернізують навчальний процес на Рівненщині — відповідь на ці запитання дізнавайтеся у щирій розмові з директором департаменту освіти та науки Рівненської державної обласної адміністрації Петром Коржевським.
- У сучасному світі — діти різнобічні, вони безпосередні, але водночас і навчені. Вони активні, але водночас і стримані. На скільки важко чи не важко бути вихователем або керівником дошкільного закладу?
- Дошкільники — це надзвичайно талановиті, сміливі та безпосередні люди. Я завжди захоплююся їхній інноваційності, тим, як вони придумують різні заняття з дітьми, які пізнають світ. Діти можуть ставити запитання, переходячи від однієї теми на іншу діаметрально протилежну, і ти маєш бути готовим відповісти. Запитання можуть бути різними: яку форму має крапля дощу, чому є гаряче, а є холодне, чому є біле і чорне, чому сніжинки такої форми? Вихователь в закладі дошкільної освіти — це людина, яка має знати відповіді на всі запитання. Вона ніби підготувалася до заняття, але все те, що вона вклала в цю підготовку, це ніщо з запитанням які вона отримає — до, під час та після. Це надзвичайно стресостійкі люди, які серцем люблять цих дітей. Вихователі впродовж цілого робочого дня діляться любов’ю з дітьми і допомагають їм пізнавати світ. Вони як ніхто розуміють, що кількість ґудзиків і кількість петельок на одязі треба навчити застібати в порядку як вони є. Ці люди намагаються соціалізувати дітей. Бо ми, як батьки, зазвичай все це робимо за дітей самі. А вихователі намагаються зробити так, щоб діти вміли самі це робити. Я завжди дивувався, де у цих людей береться стільки креативу придумати, що з дітьми кожного дня робити. Даруйте, вчитель у школі має календарне планування, за яким він іде. У вихователя може все піти не так, бо ті діти які ставлять дуже багато запитань абсолютно розбивають усе планування заняття. І ти маєш стресостійко іти по напряму, який ти визначив, зробити те, що ти задумав. Ба більше, це треба зробити з 15 дітьми, або ж і більше. Діти мають жити в екосистемі, і ця екосистема в дошкіллі — вона найідеальніша.
- Якщо говорити про концептуальні речі, то ось, чи є нова концепція дошкільного процесу і чи реалізується вона у Рівненській області?
- Система освіти – вона є різною, вона складається з різних рівнів, все для того, аби допомогти людині підготуватися до певного етапу свого життя, про яке вона мріяла. Нині нова українська школа перейшла у новий ступінь, у 5 клас, дивно було б, якби ми почали цим займатися у 1 класі. Дитину потрібно підготувати до цього, вона має вміти щось складати, визначати кольори, робити вирізки чи витинанки. Це цілісно готує дитину до школи. Не стоїть питання, аби дитину навчити писати і читати (для цього є школи), тут дитину треба навчити пізнати світ — це найголовніша функція, яка відведена дошкільній освіті. Тобто навчити певним елементам, концентрувати увагу, сидіти за столом, сидіти на стільці, сидіти декілька хвилин, або ж більше, щоб потім на уроці бути готовим сприйняти матеріал. Потрібно навчити дивитися на дошку, дивитися на вчителя, відпрацювати дрібну моторику рук — це і є дошкілля, підготовка до більш серйозного етапу. Перший клас для того, хто був у дошкіллі — це вже серйозно, Ви ж бачите, коли до першого класу йдуть школярики таке враження, що це грандіозна подія у їхньому житті, йдуть всі стрункі з квітами.
- Чи бачите Ви різницю між дітьми, які відвідували заклад дошкільної освіти та які цього не робили?
- Я дуже яскраво бачу різницю між дітьми, які відвідували заклад дошкільної освіти і які не відвідували. Діти, які відвідували — вони самостійні, вони звертають увагу на того, хто до них звертається. Вчитель — це прототип вихователя, і вони розуміють, що вони мають дивитися на нього. Діти, які не були у закладі дошкільної освіти, очима шукають своїх батьків, вони не вміють звертати увагу на щось інше. Заклади дошкільної освіти мають бути тими, хто вміє підготувати дітей до школи. Ми зараз опинилися у такому складному періоді, коли не всі школи могли почати навчання в очному режимі. І ті діти, які ходили у заклади дошкільної освіти, вони можуть звертати бодай увагу на те, хто на моніторі до них звертається. Це складно, і я страшенно не хотів би, щоб це тривало довго, бо дітям потрібне живе спілкування.
- Очевидно, Вам подобається дошкільна освіта, бо ви дуже щемно про це розповідаєте. Все ж, якщо повернутися до ділових рішень, зокрема рішення про те, чи відновлювати навчальний процес у закладах дошкільної освіти, яке приймалось дуже важко. Чи можна сказати, що сьогодні наші садочки — це сучасна територія перших кроків освітнього процесу?
- Заклади і на Рівненщині, я думаю і у всій країні, виглядають досить яскраво. Все ж таки ми підкреслюємо, що любимо дітей, і наше ставлення є таким, як виглядає освітній простір закладу дошкільної освіти. Принаймні, мені так би хотілося. Здається в Нідерландах вихователі-чоловіки, от я думаю, що я міг би працювати у закладі дошкільної освіти. Я ставлюсь до кожної дитини з любов’ю. І навіть, не зважаючи на те, скільки мені років, я можу впадати в дитинство і гратися з дітьми, при цьому відчувати себе дуже комфортно. Ось такі мають бути вихователі, які знають на що вони йшли. Дітей можна “брати” тільки любовʼю, тільки великим серцем, тільки креативом і цікавістю.
- Що ж таке, на вашу думку, хороший освітній простір?
- Найперше, безпечний. По-друге, яскравий. По-третє, має бути комфортний.
- А цифровізований?
- Отут я б не сказав, я б цифровізацію використовував як найменше, ще буде час втратити зір, тут мають бути цікаві ігри прикладного характеру: лего, кубики, пластилін, глина, пісок, вода — все, що можна брати у руки. Те, чого діти не отримують вдома — вони мають отримати в закладі дошкільної освіти.
- Яким є основний меседж про дошкілля, який важливий департаменту?
- Дуже хотілося б, щоб вихователів з великим серцем було у дітей ще більше. Щоб цю професію опановували тільки ті, які люблять дітей, які розуміють, чують і хочуть зробити дітей щасливими. Чим більша буде концентрація таких людей у закладах дошкільної освіти, тим успішніше майбутнє у кожної дитини, тим краще буде освіта у майбутньому у всій системі освіти.
