Уряд вніс до Ради законопроект про середню освіту – що він змінює

13.03.2019

Уряд виніс на розгляд нардепів законопроект “Про повну загальну середню освіту”.

Відповідне рішення ухвалили на засідання Кабміну 13 березня.

“Нам потрібно більше можливостей для дітей, батьків та вчителів, які є серцем і провідниками реформи. Цей закон якраз про розширення можливостей”, – сказала на засіданні міністерка освіти і науки Лілія Гриневич.

Індивідуальна траєкторія в законопроекті передбачена не лише для дітей з особливими освітніми потребами. Для цього батькам потрібно подати письмову заяву, обґрунтувавши причини та надати пропозиції щодо особливостей опанування освітньої програми закладу освіти чи її окремих компонентів.

Також учні матимуть право на визнання своїх результатів навчання, здобутих поза школою. Наприклад, якщо учень має сертифікат про знання іноземної мови, може зарахувати ці результати через річне оцінювання. Він може не відвідувати відповідний предмет, оскільки йому не потрібні поточні оцінки, тільки підсумкова.

Законопроект пропонує механізм введення варіантивної складової.

“Бо зараз все впирається в недостатню кількість годин, тому вибіркову складову робить школа, а не школяр. Наприклад, законопроект дозволяє створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметівКоли вчиться не цілий клас, а збірна група класів однієї паралелі. Тоді діти можуть поділитися за своїми інтересами”, – пояснила керівниця МОН.

Також, проект закону передбачає створення ресурсних кімнат у всіх школах. Зараз такі кімнати є в спеціалізованих школах для дітей з особливими освітніми потребами.

Для вчителів пропонують педагогічну автономію у створенні власних освітніх програм, розробці систем оцінювання та виборі місця проходження підвищення кваліфікації за рахунок держави.

Окрім того, законопроект передбачає педагогічну інтернатуру. Молодий вчитель, який тільки почав працювати, отримає у школі наставника – педагога з більшим досвідом. Наставник матиме 20% доплати до зарплатні, аби бути більш зацікавленим в розвитку молодого педагога.

Передбачається зміна в трудовому договорі з вчителями – він обов’язково складатиметься в письмовій формі. Як виявилося, під час працевлаштування з вчителем не завжди укладали письмовий договір.

Також визначається максимальне педагогічне навантаження – не більше 27 навчальних годин на тиждень (1,5 тарифної ставки) за основним місцем роботи.

Перевірка зошитів, за яку вчителі отримують 10-20% надбавку, названа перевіркою навчальних робіт – адже, окрім зошитів, учитель може перевіряти, наприклад, виконані проекти чи презентації.

За завідування кабінетами інформатики підвищено надбавку 15-20%, за всі інші кабінети – 10-15%.

Гранична надбавка в 20% за роботу в інклюзивному класі тепер винесена в законопроект. Зараз це передбачено лише постановою Кабміну.

Окрім того, засновник має право встановити інші доплати за рахунок власних надходжень.

Також у законопроекті чітко визначено, що оплачувати роботу вихователів груп подовженого дня мають з освітньої субвенції (з неї отримують зарплатню всі педправцівники).

“Проект закону передбачає, що всі вчителі пройдуть курси домедичної допомоги. Ми мали жахливі випадки, коли діти “згасали” в стінах школи за лічені хвилини, бо швидка не встигала приїхати. Якби вчителі уміли надавати першу допомогу, цього можна би було уникнути”, – сказала Гриневич

Батьки дітей з особливими освітніми потребами зможуть бути асистентами вчителя та супроводжувати своїх дітей на уроках.

Законопроект уточнює процедуру конкурсу на посаду директора школи.

Законопроект пропонує три моделі вивчення української мови для національних меншин. У початковій школі такі учні можуть навчатися рідною мовою поряд із державною. Починаючи з 5 класу, передбачається поступове збільшення кількості предметів, які викладатимуть українською.

Для мов ЄС:

– базова освіта: не менше 20% річного навчального часу в 5 класі з щорічним збільшенням до не менше 40% у 9 класі;

– профільна освіта (10-11(12) класи): не менше 60% річного навчального часу.

Також освітня програма школи може передбачати викладання одного чи кількох предметів англійською чи іншою мовою ЄС.

Для інших мов на базовому та профільному рівнях передбачена норма у не менше 80% річного навчального часу українською мовою. Ці вимоги не стосується приватних шкіл. Але вони зобов’язані зробити так, щоб учні вивчили українську мову на рівні державних стандартів.

Водночас, корінні народи мають право здобувати середню освіту рідною мовою поряд із державною на всіх рівнях освіти. Навчатися рідною мовою представники корінних народів і національних меншин можуть в окремих класах. Їх відкривають за наявності 5 заяв від учнів у класі.

Ілюстрація: МОН

Інформація НУШ