Досвід Естонії в роботі з особливими дітьми та Рівненщина. ІНТЕРВ’Ю

30.01.2018

Спортивна кімната у центрі проф. реабілітації

Спортивна кімната у центрі проф. реабілітації

Спортзал центру професійної реабілітації

Спортзал центру професійної реабілітації

Масажний кабінет у Rajaleidjа-центрі

Масажний кабінет у Rajaleidjа-центрі

Під час навчання

Під час навчання

Маленький басейн у центрі професійної реабілітації

Маленький басейн у центрі професійної реабілітації

Майстерня центру професійної реабілітації

Майстерня центру професійної реабілітації

Майстерня центру проф. реабілітації

Майстерня центру проф. реабілітації

Майстерня у центрі професійної реабілітації

Майстерня у центрі професійної реабілітації

Коридор у звичайній школі

Коридор у звичайній школі

Класна кімната у спеціальній школі

Класна кімната у спеціальній школі

Клас для індивідуальних занять у спеціальній школі

Клас для індивідуальних занять у спеціальній школі

Клас у центрі професійної реабілітації

Клас у центрі професійної реабілітації

Роботи особливих людей у центрі проф. реабілітації

Роботи особливих людей у центрі проф. реабілітації

Роботи особливих людей у центрі проф. реабілітації

Роботи особливих людей у центрі проф. реабілітації

Рецепція у Rajaleidjа-центрі

Рецепція у Rajaleidjа-центрі

Пандус до спортзалу у спец. школі

Пандус до спортзалу у спец. школі

Кімната в гуртожитку

Кімната в гуртожитку

Клас для занять у спеціальній школі

Клас для занять у спеціальній школі

Кабінет у спеціальній школі

Кабінет у спеціальній школі

Кабінет праці у спеціальній школі

Кабінет праці у спеціальній школі

Кабінет центру проф. реабілітації

Кабінет центру проф. реабілітації

Кімната гігієни у цетрі проф. реабілітації

Кімната гігієни у цетрі проф. реабілітації

Кабінет для занять у Rajaleidjа-центрі

Кабінет для занять у Rajaleidjа-центрі

Їдальня у гуртожитку

Їдальня у гуртожитку

Великий басейн у центрі проф. реабілітації

Великий басейн у центрі проф. реабілітації

Навчальний кабінет звичайної школи

Навчальний кабінет звичайної школи

Корпус спеціальної школи

Корпус спеціальної школи

Бібліотека у спеціальній школі

Бібліотека у спеціальній школі

Із 1 вересня 2017 року всі українські діти з особливими освітніми потребами можуть навчатися у звичайних школах – такі зміни до Закону України «Про освіту» затвердив Петро Порошенко ще 23 травня минулого року.

Обговорити освітню реформу запросили завідуючу сектором інклюзивної освіти управління освіти і науки Рівненської ОДА Юлію Ковальчук.

– Добрий день. Мені відомо, що ви нещодавно повернулися з освітньої поїздки до Естонії. Чому Естонія?

– Дійсно. Міністерство міжнародних справ Естонії організувало освітню поїздку за проектом «Підтримка впровадження принципів інклюзивного навчання у рамках концепції «Нова українська школа».

Естонія та Рівненська область має приблизно однакову кількість учнів. Зокрема, Естонія налічує 581 школу та 148 тисяч учнів, а Рівненщина – 636 шкіл та 152 тисячі школярів. У сусідній державі існує 44 спеціальні заклади, але вже без приставки «інтернат», де так само надаються освітні послуги особливим дітям. У естонських спеціальних закладах навчається 4,5 тисячі дітей, а це 3% від загальної кількості учнів. У Рівненській області функціонує 13 спеціальних шкіл, в яких навчаються 1347 дітей, що складає 1,3% від загальної кількості.

– А скільки на Рівненщині особливих дітей? Яким чином вони потрапляють до спеціальних чи інклюзивних класів? Хто це визначає?

– Кількість особливих дітей на Рівненщині сягає 20 тисяч, зокрема, серед них: 446 навчаються в інклюзивних та спеціальних класах, 1 347 – в інтернатних закладах, 255 малюків виховуються у дошкільних групах.

До спеціальних шкіл естонців направляє консультативна комісія, роботу якої організовує Rajaleidja-центр для дітей та молоді. Центр також надає навчальні та кар’єрні консультації. Таких центрів по всій країні  15 і працює там близько 200 спеціалістів. Rajaleidja-центр допомагає визначитися із навчальним закладом, типом навчальної програми, здійснює підтримку для батьків особливих дітей, вчителів, допомагає соціальним працівникам, а також надає послуги вузьких спеціалістів.

В Україні також почали створювати подібні інклюзивно-ресурсні центри, які будуть надавати послуги для осіб з особливими потребами. А, на сьогодні, рекомендації щодо форми навчання та типу навчальних програм можна отримати у психолого-медико-педагогічних консультаціях.

– Хто навчається у спеціальних школах?

– Наразі для дітей з особливими освітніми потребами в Рівненській області функціонує 13 спеціальних закладів, в яких навчаються діти з вадами слуху, зору, мовлення, опорно-рухового апарату, з інтелектуальними порушеннями.

Навчання у Естонії різниться з нашим і проводиться за двома програмами: основною (базовою) та полегшеною (для дітей з інтелектуальними порушеннями), друга може бути деференційована та адаптована.

На кожного школяра-естонця педагоги заводять особливу картку дитини, у якій протягом року записуються спостереження щодо успішності в навчанні. Якщо учень має гарні результати, то йому змінюють програму на базову. Власне, таке практикують і наші педагоги. Діти, яким вчасно були надані корекційні послуги в школі-інтернаті, або інклюзивних класах, згодом успішно проходили поріг склав/не склав ЗНО.

– Яка доля чекає на інтернати? Адже у новому законі «Про освіту» немає такого типу закладу.

– У Міністерстві освіти і науки  нещодавно відбулося засідання круглого столу на тему: «Організація освітнього процесу в спеціальних закладах освіти в рамках «Нової української школи». Основний меседж – спеціальні школи у 2018-2019 навчальному році будуть працювати у рамках «Нової української школи». А інтернатні заклади повинні змінити тип згідно нового закону «Про освіту» до 1 вересня 2018 року.

Варто зазначити, що інтернати вже давно залишили статус сиротинців і перекваліфікувалися у школи які надають якісні освітні послуги особливій категорії дітей. А батьки, свідомо віддають школярів у спеціальні заклади, адже там працюють кваліфіковані спеціалісти за вузькими спеціальностями, які надають якісні освітні послуги.

– А як щодо інклюзії?

– Власне, про створення інклюзії в Україні заговорили ще у 2009 році, коли було ратифіковано Конвенцію про права осіб з інвалідністю, ст.24 якої передбачає право таких осіб на освіту на підставі рівних можливостей.

Впровадження інклюзивної освіти на Рівненщині розпочалося ще у 2012 році, а окреслились чіткі завдання у 2014, коли дружина Президента взяла під свою опіку особливих дітей. Від того часу наша область  з кожним роком збільшує охоплення дітей інклюзією. До прикладу: у 2017-2018 навчальному році  у Дніпропетровській області, де кількість населення утричі більша, навчання організоване у 150 школах, а в нашій області у 176. А ще, нещодавно Рівненщина долучилася до Всеукраїнського проекту Благодійного Фонду Порошенка щодо розвитку інклюзивної освіти. Відповідний Меморандум про співпрацю підписали дружина Президента Марина Порошенко та голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко.

На сьогодні, освіта Рівненщини налічує 310 інклюзивних класів. Найбільше маємо таких закладів у місті Рівне, Корецькому, Рівненському, Сарненському, Рокитнівському, Гощанському, Володимирецькому, Зарічненському районах. До штату введено 267 ставок асистентів вчителя. До речі, в Естонії, асистента вчителя (опорне лице) прикріплюють лише до дуже складних дітей і відповідно черги.

– Де готують фахівців з інклюзії? Чи достатня їх кількість?

– Після підписання Меморандуму, в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти пройшли навчання 260 освітян. Серед них вчителі, директори шкіл, корекційні педагоги, психологи, асистенти вчителя та інші. Освітяни ознайомилися не тільки з терміном «інклюзія», а й вчились втілювати особливу методологію. Створили комунікаційну платформу для батьків та спеціалістів, аби надати індивідуальну допомогу дітям, які мають труднощі з соціалізацією та навчанням. Знайомились  із нормативно-правовою базою у сфері інклюзивної освіти, опрацювали циклограму управлінських дій навчального закладу, складали індивідуальні програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами тощо.

– Що хотілось би запозичити у естонській особливій освіті?

– Варто відзначити окремий заклад, центр професійної реабілітації, який надає послуги допрофесійної підготовки особливим дітям. Належить такий заклад Міністерству соціальної політики. Колишні учні спеціальних шкіл звертаються туди за допомогою при виборі професії, за отриманням спеціальностей, за перекваліфікацією. На превеликий жаль, в Україні таких закладів немає.

Олеся Стеліга