Коротка довідка. Грюнвальдська битва 1410 року (також Битва під Танненбергом 1410) – битва, яка відбулася під час «Великої війни» 1409 – 1411 років між військами Тевтонського ордену та об'єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського поблизу сіл Грюнвальд і Танненберг (землі Тевтонського ордену, нині територія Польщі) 15 липня 1410.
До війська входили також підрозділи руських земель (сучасна Україна), в тому числі з Галичини, Поділля, Києва, Стародуба, Луцька, Володимира. Син удільного Чернігівсько-Сіверського князя Корибута-Дмитра – Жигимонт Корибутович очолював 51-шу хоругву, яка йшла під його власним прапором (гербом «Погоня»).
До війська входили також підрозділи руських земель (сучасна Україна), в тому числі з Галичини, Поділля, Києва, Стародуба, Луцька, Володимира. Син удільного Чернігівсько-Сіверського князя Корибута-Дмитра – Жигимонт Корибутович очолював 51-шу хоругву, яка йшла під його власним прапором (гербом «Погоня»).
З історичних джерел відомий український лицар, який прославився своїми героїчними вчинками при Грюнвальді – Іванко Сушик з Романова, що під сучасним Львовом. За подвиги на полі Грюнвалдської битви він винагороджений королем Владиславом трьома селами в галицькій землі.
